Вже кілька днів прокидаюсь без радості, гейби із заблуді страшної вилажу. А перед очима календар, автоматично віддер, зіжмакав ту непотріб - день вчорашній,  аж вздрів дзьобину птаха  довгу і покручену. То кому голову скрутив? Бузьку?
- Осінь йде. Бузь...

Солодко мені, солодко,
Від спогадів про тебе, золотко,
Кохай мене подовше... ще!...ше!!..
Мені на серці так хороше!

Без тебе ніч не ніч,- темрява,
Без тебе не живу-я-не-жива,
Без тебе навіть день не день,
                                        ...

Пролог

Слухала Баха в оту ніч. Писала, що відчувається самотньою, що холодно й прикро, там де вона знаходиться. Звичайно, я розумів кожне її слово. Я майже відчував її подих, читав її погляд, відчував як болять її очікування. Ігнорував продовжувати кро...

Дві крові
Дві крові з дитинства в тобі і мені
Дві долі, що рвуть українця
Одна зве до праці, до хліба й землі
Або боронити це все від чужинця

Де кров козака, там вольності смак
Проблема?! – Немає проблеми!
Сміливо вперед, ніколи – назад
Не думай...

У моря
Я знову пригадаю ту суботу
Ми були втрьох – ти, я і Чорне море
Безглуздо, та відчув твою турботу,
Хоч лікував твоє недавнє горе

Лишились фото і нестримні хвилі,
І запах моря, запах свіжих мідій
І очі в тебе, справді, дуже милі
Як я жалкую...

“Славу співайте безсмертним,
Сильним і владним богам,
І Олімпійцю, що зверху
Блискавки люто метав.
Зéвесу, сину атлантів,
Брату морів і землі,
Тому, хто давню Елладу
Вірой собі підкорив... ”–
Так починав свої вірші
Древній мислитель Гомер,
...

Сьогодні лишилась порція остання
                                                          надії.
Більше я її не їстиму
А...Ще лишилися питання...
Вважатимемо їх недійсними.

Я вже втомилась від чекання.
                                            ...

…Жило-поживало веселое горное эхо,
Оно отзывалось на крик, человеческий крик.
В. Высоцкий

Це місто в’їлось в мене так, що на моїх долонях скоро проступить малюнок його вулиць. Я ходжу ними щодня, і я не знаю нічого, крім них. Пил вкриває їх товстим ш...

СПОКУШАННЯ   (симулякр)


Рудоволоса Оленка щойно повернулася з Ялти. Тепер сиділа на ослінчику під старою грушею, сьорбала каву, „заїдаючи” сигаретою, і поспіхом зливала подрузі по роботі всі пригоди, радості та жалі курортного відпочинку. Найбільше н...

Текст видалено автором твору...