:::...

Прикопай мене з осені.

На землю холодну чужу кам‘янисту
Поклади тільки душу і тричі промов
«Прорости…»

Там, у домі близько-далекому
світяться вікна
Тепло

Мама читає листи:

«А я
знову з одного мосту
Та до іншого.
Ластівка твоя сива...

Пагорб,
густо хрестами порізаний.
І останніх квітів  розмай...
Ти  не віриш
у пекло для грішників.
Знаю я – не про мене рай.
Лікарняних листків мозаїка.
Гіркота,
що сяга понад край...
Ти сьогодні
міцну калганівку
обережніше наливай...
...

В твоїх очах ростиме сивина
І листя все частіше облітатиме
Згадаєш ти всі сто сумних пісень
Сто першої веселої не знатимеш
Твої долоні зорані давно
І дотик вже не збуджує потреби
Кому ж ти в юності віддав своє крило
Я відлетіла за віки від тебе

...

Упиваються звуки в моє спрощене тіло,
Вже у мене й не руки, я уже просто біла.
Просто я невагомість,
                           просто я згусток нервів.
Повитирую коми, я не хочу перерви.

Думка котиться вдаль,
Я регочу над прірвою.
Це вся ваша п...

Вірші виношую в думках,

Їх не записую відразу.

Мов павутиння – строфи, фрази

Мій мозок обплітають... Жах,

Сум і любов у тих віршах,

Розчарування і надія,

Інакше жити я не вмію.

Літаю в кольорових снах

І посміхаюся застрічним...

...

******
Я помітив вчора,
Що вітер писав п’єсу
У якій потім грали дерева.
І кожна німая сіра стіна
Кривлячись, закривала за собою двері.

Я почув у метро
Голоси стражденних рейок
Що стогнали від болю
І слабких птахів тонельних
Що бажали справжнь...

......

Що за дурниці, милий, я ж не пригадаю...
Не прилечу, не вп"юся цим теплом.
Це як струна, що нот не випускає,
Залізна-бо...Це все було, як сон!

Як вчора...це на відстані зітхання.
Не міряй поглядом, шукаючи жалЮ!
Я й так юродива...я й так уже на г...

Я обираю небуття

Цей світ страшить мене
Життя - тоненька нитка з давніх повістей
Я тут, у ній не стулюю очей.
Тут боляче, життя болить присутністю.
Цей звук, цей біль переростають
                                                    в сутності.
...