Пляшка впала на підлогу,
Наляпавши бридкі візерунки на старому лінолеумі.
Склянка порожня
Вона, як і я колись, гатилася об стіну, а зараз трохи тріснула...
Знаю ти є.
Знаю ти віриш і вмієш...
Зроби мене наново. Я втомився:
Кухня стала храмом.
З...

Дорого молодим існувати, татуюють душі в салоні
Надривом нервів. Може хтось утомився роками мовчати?
Це підкидне суспільство і перевибори дурня в короні
Заважають піднятися з кратера. Очима кліпають ґрати

Перепони дорогам попереду сліди мов на мінно...

Часами чаші, клепсидрою потік вагомости,
Вагон запотілих мрій рятують бомжі від сказу.
З казино випадає туз, нині банкрут, круто гуляє країна,
Красномовство загарбало голос голкою зшивані свідки
Звідки всього після смерти, смереку на хрест, на дуба бр...

на тектонічній плиті
на оцій рівнині
стаються дива
і деякі з тих
хто триває нині
здатні відчути
наприклад в
ранковій росі
як бог вмикає
PC
(і по тому як пролунає
акорд
господь
запускає ворд)

Не виправляй мені
стилістичні помилки, Господ...

::::...

Тропікана-країна де ластівки
За своїми поплакують гніздами
Де надгробні хрести і свастики
Верховодять партійними з’їздами

А герої стоять подовгу у черзі за візами...

Захолусла країна спокою
Нетривалих стосунків-поглядів
Мати-дуб поросла мороко...

Я - особистість в культурі Заходу
або в перманентному східному безкультур"ї
де за груди одалісок платять соромом євнухів
по курсу долара

у китайців немає проблеми часу
у нас - проблеми місця
можемо будь-де аби було з ким
і презервативи

я особи...

Метелики зими запорошили снігом,

Знайомі всі стежки покрала крига,

І я іду один до свого дому,

Шукаючи нову для всіх дорогу.



Навіщо, я молився сонцю й небу.

Навіщо, я писав листи до тебе -

розвішав на деревах замість листя

Та в те...

Не впевнений, що мені вдасться бути 30-го листопада на культурних маньоврах, тому вміщую тут замальовку, котру дозволяю всім і кожному дописувати, удосконалювати і т.п. - з тим, щоб воно принесло користь  укркультурі.

Настав вже час кричати «пробі!»
С...

У хвилі ввійду - як у ніч, як у небо, як в хату –

Блаженний притулок, де стулочок-слів  небагато,

Бо що говорити? Для чого?  Навіщо і пощо?

Моя Атлантидо, моя недомолена прощо –

Моя недомовлена, та відшепочена туго...

Дрібненька перлинка ...