|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51017
|
| Рецензій: |
95762
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 9422, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.222.163.31') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Олекса Мельник, 03-05-2008
|
Ти у свого брата вкрав дружину,
Бог пробачив цей вчинок тобі.
Ти не знаєш, що твоєму сину
Буде дуже не легко в житті.
Покоління пройдуть і нащадки
Головою лупитимуть в стіну.
Не відкриють ніколи загадки:
За яку вони платять провину?
Покоління за поколінням,
Знову й знову трапляється так:
Хтось у когось забере дружину
І родинний продовжує брак.
Діди кажуть, що то за гріхи
Наші діти несуть покарання.
Мабуть, буде так довгі віки,
Поки хтось не прийде з покаянням.
Я не відаю всього того, лиш
Колись десь читав щось про це.
Утомився недавно від чогось
І побачив видіння таке:
Десь у лісі ведмідь заліз в хату,
Шафа там завалила його.
Він не знав, що завдяки тату
Не минуло те лихо його.
А студенти два з Кембриджу, вумні,
Розбирали ведмедя ген-код.
І нарвались, не знаючи, дурні,
На долі в тім коді рядок.
Пояснили вони науково, як
В житті хто зробив що не так,
Його діти і внуки відтоді
Не вчинять інакше ніяк.
Так написано було у коді,
Що ніколи не вдасться синам
Відвернутись від вироку долі,
Хай завдячують в цьому татам.
Потім повномасштабні почались
Того коду дослідження враз,
Людство з того все швидко розпалось
І ніхто від війни нас не спас.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
