|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51026
|
| Рецензій: |
95767
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 7582, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.128.79.88') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Сатира й гумор
|
|
|
| © Віталіна (c), 15-12-2007
|
Неділя. Свято. Дзвони гомонять,
До церкви люд набожний вже надходить.
І, певно, причастивсь кагором дяк,
Бо мух рахує прямо перед входом....
Баби сичать на капосних дітей,
Аби не розмовляли в Божім храмі.
Свічки горять, вдурманює єлей,
І Божий дух пливе поміж хрестами....
Аж ось виходить батюшка Пилип:
Насуплений (бо ж молиться ночами!)
ЛадАнкою махне туди-сюди,
І проповідь заводить прихожанам.
„Блаженниє!! Глаголю аки єсть:
Аби нам обрєсті святе спасєньє,
І в пеклі не згоріти у огнє,
Прєд Господом нам треба мать смірєньє!”
„Отець Пилипе!” – крикнуло хлоп”я,
„Дозвольте запитать...”- і замовчало.
На вусі його батьківська рука
Цікавість добрим ляпасом прим”яла.
„..І азм єси” – продовжує отець,
„Прімєром вам, бо ж ізбран свише в храм я!
Щоб знали, як у пеклі припече,
Бо там гріховних шмалять рогачами!”
„Смірєнниє” хрестилися бігом,
Від страху чолобиття почалося...
„Тепер, синок, глаголь перед Отцьом”
Хлоп”я з колін сміливо підвелося,
„От, батюшко, Ви кажете мені,
Шо в пеклі тому душно беспрєдєльно,
І треба всім боятися гріхів,
Аби часом не втрапить на пательню,
Лише одне спитать у Вас я хтів:
Вас, певно, Бог од жару пекла збавив,
Бо як же тоді мати Вас у піч
Ховали, коли тато повертались?!”
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
