Зранені душі - покльований градом дах,
Зранені пальці - від потисків рук нещирих,
Слухай між слів, слово - лише вода
Чути іржавий дзюркіт на три-чотири.
Краще мовчи. Все вибухає від
Речень і фраз, слів і окремих звуків.
І шкереберть котиться десь на схід
І постає пустищами розпуки.
Знову вода. Наче прозора, так.
Чути мені всі її сто мелодій.
Тільки життя вже не піде навспак,
Смерть на полях, наче раптовий злодій.
Стрічка новин, смайли сумні ліпи
І не дивись в погляди на світлинах
І прожени думку, а що, якби
Там-от була саме твоя дитина.
Просто живи, тихо собі молись,
Просто подай ближньому хоч секунду.
Стихне вода, спокій прийде колись.
Просто війна. Він не зникав нікуди.
