А на вулиці сонце,
А надворі – тепло’.
Гляну я у віконце –
Щось на душу лягло.
Може, це перехожий
Винен в тому, що я
На себе зовсім не схожа,
Я сама не своя.
Може, це – твоє слово,
Що пишу на вікні?
І повторюю знову:
„Тільки ні, тільки ні”.
Але серце тріпоче,
Як струна: знов і знов;
І все швидше шепоче:
„Так приходить любов”.
