В серці порожньо й самотньо,
У долонях – ніч густа.
Темним містом в час зимовий
Йде, мов знята із хреста.
Навкруги – звірячі очі
Проводжають у пітьму,
З міста геть, у вигнання
Її босу і німу.
Крик, стискаючи у серці,
Витікає лиш сльоза.
З темних закутків прокляття
Так і рветься на вуста.
Більш ні слова не промовить,
Оніміла на віки.
З темних слів погасло сонце
І осипались зірки.
А чомусь на ній провина
За діяння темні всіх.
За думки чужі і вчинки
Узяла на себе гріх.
В темнім місті темні люди
Із спотвореним життям,
За старання бути світлим
Заплатили вигнанням.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design