була остання ти
у черзі
на міський цвинтар
де усіх закопував
живцем
кремезнийі мовчазний
парубок
тримала ти квіток
автобусний
мобільний телефон
та декілька цукерок
була у тебе
та червона сумочка
що він подарував
на день народження
та ще й книга
про здоровий глузд
у разі нападу акули
ти стала у цю чергу
бо втомилась від чекання
свого рейсу
а цвинтар був навпроти
і всі стояли
по черзі плигаючи вниз
малі старі ще й молоді
і зовсім немовлята
стала у чергу й ти
щоб час не гаяти
дарма
а коли черга підійшла
побачила ти свій автобус
і мала вже піти
на ту зупинку
але позаду хтось
штовхнув тебе у спину
і ти злетіла
напричуд легко
та сміливо
