© Анатолій Хром Хромов, 25-03-2010
|
Є жінок такий ґатунок,
Що війні давали привід
Ти – і смерть, і порятунок
Ти – свята і ти мов привид
Всі кричали – ти з каміння
Дивне березня дитя…
Застосую тиск і вміння –
Ти моя… чи сяду я
Всі казали: «Неможливо…
Це зі світу диких мрій!»
Я ж відчув, О Боже, зливу
Ніжних слів, відвертих дій
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|