Сніг і сльози, так схоже на весну
Змерзлі дерева і голі.
Візьму
Торкаючись гілки рукою
В обійми пальців бруньок тепло.
Тепло і холод, так схоже на Любов.
Околиці вирію де загубились тривоги
Вкрили морозом надію весни,
Замели
всі путі, всі дороги зими.
І тільки у мареві неба з якого сніжинки
В таночку лоскочуть бажання про
Тебе.
Виринає літо, мов дитя із утроби.
Ковтає перший подих світу – обіцяний Рай.
Рай присипаний снігом – цвітом весни.
Не озирайся, не треба… я сама…
Іди.
Я розквітну
Для
Тебе.
