* * *
Хрест лише один
І як смерть білий
Над вами вартує
Довкола сойм пташиний
У зелених нетрях
Гомонить заупокійну молитву
Липи й тополі
Виросли із крові й кости
Але це ж не діти
І не тріюмфальна тут арка героям
Залізна брама в чистилище
А то й пекла безодню
Вириту в чорноземі
Серце холоне як крига
Бо ж страждання незгасле
Печаль самітність і туга
Виповзають із трави сонної
Простягають лабети із звіробою
Жах!
Жах!!
Жах!!!
... Тікаю! ...
Відчуте та записане на – оточеному бетонною огородженю, буряків полем і стернею – зарослому цвинтарищі, на якому у 1919-1923 роках лягли тисячі солдатів армій УНР і ЗУНР із табору для полонених і інтернованих у Стшалкові коло Познаня у Великопольщі, 19.08.2006 р. Б., на Спаса
