|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51003
|
| Рецензій: |
95747
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 18283, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.145.60.149') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Поезії
|
|
|
| © Ольга Зозуля, 29-09-2009
|
Сонце в вікна зазирає,
Але я у темноті,
Пташка пісеньку співає,
Та не чутно слів мені.
Зустріч марна і холодна,
Дотик – криги рідний брат,
Знов надія зла, голодна
Кров стирає з рваних лат.
Очі тихі і гарячі,
Але холодно мені,
Всі слова п’янкі, невдячні –
Щиросердні уві сні.
А під сонцем тільки тіні,
Що лишаються в мені,
Хай з тобою ми невинні, –
Залишилися самі.
Ти про серце ледь говориш,
Я читаю між рядків,
Лиш про очі вічно вториш,
Закликаєш ворогів.
Час збунтується, здригнеться
І не пустить нас у ніч,
Вітер зірветься, напнеться,
Мов вогонь змарнілих свіч.
Чиїсь руки нас піймають,
Чиїсь очі проштрикнуть,
Душі землю видивляють,
Та не меншає їм путь.
Скільки кроків… скільки слів
Я тобі уже сказала,
Та під поглядом твоїм
Тільки марно замерзала.
Сонце в вікна зазирає,
Але я у темноті,
Серце вітер забирає
Вже напевно назавжди…
29.05.2009
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
