|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51003
|
| Рецензій: |
95747
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 18272, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.149.229.253') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Поезії
|
|
|
| © Ольга Зозуля, 29-09-2009
|
Я ще мало прочитала
І дізналась небагато,
Та вогонь усе ж плекала,
Берегла його завзято.
І такий він вийшов теплий
І солодкий наче мед,
Розчинився біль запеклий,
Мов роса на сонці, щез.
Підкидала хмиз в багаття,
Підливала почуття,
Не кінчається завзяття
У нічного майбуття.
Розрослося, наче море
Велетенське його серце,
Накотились ясні зорі
У малесеньке озерце.
І накрила мене хвиля,
І поглинули вогні,
Рідне серце завжди біля,
Але нам потрібно йти…
За моря і океани,
За неходжені стежки,
Щоб любити до нестями,
Щоб обійми заплести…
У міцні гілки і віття,
У полони добровільні,
Де у кожного століття
Є раби і є невільні.
Мало вибору і дії,
Мало снігу і дощу,
Закружляли буревії
У безодні на краю.
Порятунку не шукайте,
Не знайдете вже ніде,
Добровільно віддавайте,
Що у грудях ваших б’є…
Ти забудь про своє серце,
Воно більше не твоє,
І малесеньке озерце
Поглинає і несе.
05.05.2009
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
