ДВК
Втікачу без коріння і прав,
як ти легко устав і пішов,
як ти легко забув і віддав –
чи зумієш вернутися знов?
...пошукач перекрутить ім’я.
...телефон відрахує нулі.
Й ти почуєш – уже не твоя
найрідніша на цілій Землі.
-------------
Скільки треба років і доріг,
щоб записки старі ожили,
щоб ти взяв фотокартку – і зміг
відчитати, які ми були?
Передумати все, що не встиг,
зрозуміти, що жеврів – і згас,
і струсити роки, наче сніг,
щоби ще раз побачити – нас?
----------
Не минає любов. Це не грип.
Ми пов’язані – раз і навік.
Ми не справдили все, що могли б.
Ти банально злякався – і втік.
Ти не зміниш того, що було.
Хоч – пиши. А не хоч – не пиши.
Я цілую тебе – у чоло.
Не приходь. Ми не стали чужі.
