Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2635
Творів: 48237
Рецензій: 92939

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Музична ккомедія

Переможецць отримує все

© Эдуард, 05-12-2020
                                                          Едуард  Богуш
                                                      

ПЕРЕМОЖЕЦЬ ОТРИМУЄ ВСЕ



                                                                        
                                                                        
                                          



                              Музична комедія



Кількість сторінок  21.
















   Дійові особи:

• Зевс – головний грецький бог, голова корпорації «Олімпійські боги»
• Гера – дружина Зевса, топ-менеджер
• Орфей – штатний музикант Олімпу
• Аїд – бог підземного царства
• Посейдон – бог океанів і морів
• Геліос – бог сонця
• Афродіта – богиня краси
• Аполлон – бог мистецтв
• Афіна – богиня–воїн, захістниця сім’ї
• Арес – бог війни
• Гермес – бог торгівлі
• Діоніс – бог виноробства
• Ерот – бог кохання
• Деметра – богиня плодів і врожаю
• Ніке – богиня перемоги
• Феміда – богиня правосуддя
• Борей – бог вітрів
• Гомер – секретар Олімпу
• Ори – секретарки, яки охороняють вхід до Олімпу
• Юпітер – головний римський бог, голова корпорації
• Вергілій – новий секретар Олімпу
• Титани: Океан, Перемога, Сила


Німфи, сатири, Харити – хор і балет.

                               ДІЯ ПЕРША


                                     Звучить    увертюра.
Ранок в головному офісі. Після вчорашньої вечірки  -  безлад. Аїд  та Посейдон сплять поряд під столом. Виходить Орфей і співає жартівливу пісню. В ній він співає про те, що Олімпійці живуть, не сумують, хитрують і крадуть, і нічого поганого з того б не було, якби люди не дивились на них і не робили те саме.





Орфей:

Шахи, вокал, чи теорія співу,
Чим би  зайнятись, не знаю, колеги?
Хильнути нектару, поїсти оливи,
Помайструвати комусь обереги?
Адже учора було непогано
Гарно співали, раніш   попоїли,
Що за народ,  чи то пак їх, барани
Не розраховують божеські сили
Треба ж подумать не тільки про себе,
Як там на ранок правителям буде.
Буде усе вам, і зреліщ , і хлеба,
Буде усе, і похмеліє буде.
Так, щось у пісні веселого мало,
Радість душі, тільки вийте не може.
Піду, помацаю в леді корали,
Ну, а народ – з ним потрібно построже




Пробігає Геліос і встає сонце. Харити і музи під керуванням Орфея вокалізом виконують  кілька акордів гімна Олімпу.
     Аїд прокидається і бачить, що замість дівчини обіймає брата                 Посейдона.

Аїд: Тю, риб’я твоя пика! Хай би креветки тобі в носі позастрявали! Розтягнувся на підлозі, як медуза на бубні, ще й посміхається. Скільки разів казав собі - не грати більше з тими розбишаками - Титанами. Так ні ж, клятий Посейдон:  “Давай ще, давай ще раз зіграємо!”, ось і догралися (вивертає порожні кар мани). Щоб ти гроші бачив, як Гомер зад Афродіти!
    Посейдон:  (Прокидається) А? Що? Брате Аїд? Ви щось казали?

    Аїд: Та згадав – гарні креветки ви вчора до столу прислали. Дуже смачні.

    Посейдон: А мені здалось, ви щось інше казали.

    Аїд: Так то у вас від зайвої амброзії вуха позакладало, от ви й не                     дочуваєте.

    Посейдон: У вас не буде  пляшки нектару, а то в роті наче Криса здохла.

Аїд: Ага, зайвої! Ви хоч пам’ятаєте, як вчора всіх обшукали, чи не ховає хтось останню пляшку? А коли не знайшли, то всі амфори до гори дригом у відро поставили, останні краплі позбирати?
Посейдон: Ой, годі вам дорікати! Краще знайдіть якусь німфу, хай хоч щось принесе, а то мене зараз знудить!
                                    Аїд іде до Ор на ресепшен.

Теж мені,  брат – син собаки і опудала, думав я не чув, як він мене кляне? На свого паромника Харона будеш лаятись! А в кості грати – це тобі не в Стікс плювати, тут думати треба!.. (собі) Годі лежати, бо скоро Гера прийде, лаятись буде – страшне! І де вона  так лаятись навчилась? У мене навіть старі краби таких слів не знають.
           Через охорону проходять прибиральники - сатири і німфи. Одна з німф тримає  піднос з нектаром і закусками.  З нею повертається Аїд.  Німфи та сатири співають, сміються, танцюють, прибирають. По закінченні - зникають. Аїд та Посейдон сідають до стола, п’ють.
Посейдон: А гарна у нас молодь! Слухайте, Аїде, а ці дівчатка, як до вас у темнее царство попадають, такі ж гарні та симпатичні?
Аїд: Та ви що, брате, з глузду з’їхали? Ви б мене ще б про русалок спитали! До мене ж тільки люди попадають, а це ні-і-і-імфи. (Про себе) Некрофіл клятий.
Посейдон: Ну, вибачте, брате, я ще не зовсім до тями прийшов. До речі, у мене до вас є приватна пропозиція. До мене, як до посередника, звернувся один хлопчина, син багатого фіникійця-мореплавця. Уявляєте, після смерті батька, він не знайшов грошей!
Аїд: А я тут до чого?
Посейдон: Може дозволите йому тимчасово увійти до вашого царства мертвих, хай попитає батька – де гроші? Мертві ж брехати не можуть.
Аїд: Брате, пийте свій нектар і не морочте мені голову! Ви ж знаєте, наш старший брат Зевс суворо заборонив такі візити. Я навіть говорити про це не хочу.
Посейдон: Як знаєте, як знаєте…, а то, як що, .... то я вам ще з десяток таких клієнтів підкину… Орфея пускали, Геракла пускали, а з Енея скільки взяли за візит до його батька? Га?
    Аїд: Брате, я ж не лізу у ваші справи.

    Посейдон: А що я ? У мене все в порядку.

    Аїд: В порядку?! А скільки міді замість золота ви поклали в сундуки Зевса?

    Посейдон: В які сундуки?

    Аїд: А в ті самі, які він дав зберігати в самому глибокому місті моря.

    Посейдон: А звідки ви знаєте?

Аїд: Вчора я був не настільки п’яний, щоб не бачити на золоті, що ви програвали, печатки Зевса. Думаю, що Титани теж ії бачили, так що чекайте. Скоро вони почнуть з вас тягти всі жили. Я цих хлопців знаю.
                                   Заходить Гера та Афродіта.

Афродіта: Тітонько Гера, скільки можна? Я вже доросла і маю право робити що хочу!
Гера: А я не дозволяю тобі обдурювати батьків малих дітей! Про нас і так чого  тільки не говорять! Ач, чого вигадала – модельне агентство! Брати гроші з батьків, щоб вчити дітей позувати скульпторам! Хочеш вчити, вчи! Але задарма.
Афродіта: Як будеш мене притискати, піду до дядька Зевса!
Гера: Ах, так!!!
                           Співають.

Гера:            Афродіто, так не можна,
                      Малих діточок дурить!
Афродіта:    Тітко Геро! Обережно!
                      Я не можу всім годить!
Гера:            Думаєш, як ти вродлива,
                      То обманювать не гріх?
Афродіта:    Я вродлива, і красива,
                      І співаю краще всіх!
Гера:            Я главніша, слухай мене!
Афродіта:    Я главніш, бо молода!
Гера:            Я главніша, бо за тебе
                      Зевсу я відповіда!
                      Розкажу йому про тебе,
                      Батько блискавкой махне,
                      Миттю вилетиш з Олімпу,
                      Будеш ти не знаю де!


          Заплакана Афродіти тікає.
             Посейдон і Аїд теж хочуть втекти.

    Гера: (розлючено) Ах, ось ви де!

    Аїд: (тихо) Попались!

    Посейдон: (тихо) Треба було тікати раніше…

Гера: Що ви там грюкаєте язиком об зуби? А-а-а-а, то ви з ранку до пляшки приклались! Повна Земля справ, а вони закусюють!  Що-о?  Робите вигляд, що не чуєте? А щоб у вас  замість вуха собачі язики повиростали!
Посейдон: (перелякано хапає себе за вуха) Сестриця, ну нащо ви так лаєтесь? Ми ж з братом Аїдом не по земних справах, тому й хотіли піти собі подивитись, чи не бешкетує хто на морі, чи серед мертвих…
Гера: Мовчати, безсоромні такі! Бачу я, по яких ви справах! Аїд, чому немає обліку померлих за останню добу? Га? (Аїд було відкриває рота відповісти, але…) Мовчати! А ти, Посейдон, не радій! До тебе особлива справа. Негайно відправ до циклопів сім сундуків з золотом. Нехай вони зроблять новий посуд.  Почав кудись зникати золотий посуд, я ще найду цих злодюжок! Коротше,  нам потрібна нова велика партія . Зрозумів?
Посейдон:    А…..
Гера: До речі, бригадир циклопів, на  прізвисько Півторипельки, скаржився,  що останнього разу із золотом була мідь. Як це могло статися?
    Посейдон:  Який бригадир, не знаю я  ніякого бригадира…

Гера:  В очі дивитись,  в очі!!! Цей пелькозадий циклоп настільки дурний, що сам вкрасти не може. Тут щось не так. Посейдоне, якщо це твоїх рук справа, доберусь я до тебе! Влаштував собі риб’ю  малину. Геть з моїх очей! Обидва! Щоб в обід були на засіданні!
Посейдон: ( уходячи, до Аїда) То як моє приватне питаннячко? Зробимо?
Аїд: Хай Ваш хлопчина зайде. Подивлюсь, що можна зробити.
                Аїд і Посейдон уходять. Гера співає.
   І знову всі справи  летять
До мене, як тії ворони,
Я їх залюбки залишу,
Втечу до Аполлона.

І кожен день одне і теж,
Набридла мені охорона,
Повітря дай мені хоч ковток,
Люб’язний  мій Аполлоне!

І листя вже падає жовте,
І вже перестигли грона,
Замучив мене старий Зевс,
А я хочу Аполлона!

Чутно тупіт залізних черевиків. Веселою гурбою заходять титани.
Гера: Забула! Зовсім забула, я ж на ранок скликала Раду титанів.
   ( у вбранні  запорожців входять три титани: Океан, Сила, Перемога.)

   Титани: Хазяйко, звали? Як ся маєте? Добридень.
Гера: Так, звала. Сідайте. Тільки дихайте кудись на Гімалаї! Що ви їсте? Порядному богу і сісти біля вас не можна.
Сила: То брат Перемога вчора гарбуза від одної афінянки одержав, то ми з горя трохи і того… посиділи.
Океан: Хазяйко, не звертайте уваги. Кажіть, чого звали.
Гера: Що значить - чого звали! Ви на роботі повинні бути кожен день, а ви тільки пиячити приходите, та в кості грати. Вже місяць  вас нема на засіданнях! Ще раз побачу, як богів у кості обіграєте, дивіться мені, - замість рук лопати повиростають.
   Перемога: А навіщо нам лопати?

   Океан: Цить, дурні!

   Сила: (тихо, брату) Мабуть, городи комусь треба копати.

Перемога: Так що нам тепер, все життя городи копати? А як в кості грати? Лопатою їх кидати не зручно, а про чарку я й не кажу.          
Океан: Вибачте, хазяйко, такого більше не буде. А як діло є, то ми слухаємо.
Гера: Діло воно завжди є, та тільки не знаю, чи можна вам його доручити?
Титани: (разом)  Не сумнівайтесь! Зробимо! Хіба ми колись підводили! Подивіться на нас!
        ( титани виконують  козацький танок)
Гера: Добре, добре, слухайте. Це завдання хоч і службове, але таємне, зрозуміли?
Океан: Ясна річ, хіба вперше.
Гера: Справа в тому, що Спарта і Кріт заборгували  в нашу жертовну скарбницю. Я вже і так їм натякала, і так, але не розуміють. Треба вживати більш рішучі заходи.
   Океан: То що, як завжди? Наслати бурю?

   Перемога: Плювати люди хотіли на твою бурю. Поховаються по хатах і будуть  реготати з нас.

   Гера: Перемога правий. Час іде, люди навчились передбачати бурю. Тому слухайте сюди. Підете в Тартар.

    Сила: Ух, ти! Братів побачимо!
    Гера: Кому що, а курці просо! Не пиячити ви туди підете, ні! Побачитесь        з титаном Тіфоном. Передасте йому дозвіл на землетрус. Домовитесь з ним на один день. Ви вдарите вітром і хвилею, а Тіфон з-під землі.  І дивіться, як щось у вас не вийде, на очі мені не з’являйтесь.

( тихо підходить парубок Юпітер. Сила вистрибує і заламує йому руку)
    Сила: Хазяйко, шпіона впіймав!
Гера: Та який це шпіон, це римський стажер Юпітер. Вештається під ногами біднота всяка. ( до Юпітера).  Чого тобі треба?
Юпітер: Гера Кронівно, я ж нічого такого, я ж в бібліотеку йшов, книжки обміняти.
Гера: Відпусти його. Хай цей римський непотріб іде куди хоче. Розвів Зевс тут дитячий садок.
Океан: Хазяйко, якщо я вірно Вас зрозумів, ми повинні вдарити по людях з двох боків. Вони злякаються і знов почнуть приносити жертви?
Гера: Саме так.
Сила: Тітко Геро, а що це у нас, новий розклад роботи?
Гера: Швабра тобі тітка! Для вас я - хазяйка, чи Гера Кронівна. Ясно?
Сила: Вибачте, хазяйко, я тільки хотів спитати за Геракла. Він буде виставлятись за всі подвиги разом, чи за кожний окремо?
Гера: А тобі чого?
Сила: Та це падло мені два зуба вибило, ось (показує рота) . Качок клятий, що не так йому, одразу в морду б’є. А тепер злигався з бандою Язона, аргонавти недороблені, зовсім нема на нього управи.
Перемога: Розкрутіть його разів дванадцять на гроші, хай збанкрутує. Якщо треба підмазати когось, то підемо в Тартар, і братва скинеться. Титани дуже злі на нього, то як?
Гера: Ну, я не знаю… скажу Зевсу, але нічого не обіцяю. Геракл його улюбленець. Ідіть вже, перепустки в Тартар візьміть на ресепшен.
Океан: Шикуйсь! Струнко! З піснею, кроком руш.
            ( титани співають веселу стройову пісню)
Ой, як підемо  у Тартар,
Як побачимо братів,
Погуляємо на славу,
Хто б такому не зрадів!


Ми, Титани, ми брати,
Дуже ради ми пригодам,
Все одно куди іти,
Тітки Гері ми догодим!

    Гера: Орфей!

    Орфей: Я тут, Геро Кронівно!

    Гера: Хто пише вірші до твоїх пісень?

    Орфей: Так крім Гомера, тут взагалі ніхто нічого писати не вміє.

    Гера: Завтра зранку обидва до мене! ( Гера уходить)

    Орфей:  (витягується в положення струнко) Яволь, штандартенфюрер.

( Виходять німфи і сатири. Оркестр і хор виконують легкий і веселий вальс. Танцюючи, вони прикрашають квітами приміщення для  зборів і піру богів)
                                       Орфей співає.

     Ти не вмерла ще, рідна Елладо?
Зараз літо, не чули новин ми,
Голуб з пошти,(воно ж амбасада),
Начитався Езопа та згинув...

Ми бажаєм приїхать назавжди,
Заступить, заповзти за порожець,
Но цікавить одне-чи пора вже,
Чи отримав вже все переможець?

Розумієм, залишать нам мало,
Ну хоча б, щоб прикритися ззаду,
Переможець ще давиться салом?
Ми повернемось, рідна Елладо...


Заходить Гера і Гомер. В руках Гери ноутбук. Сідають за свої робочі столи. Починають сходитись олімпійські боги. Першими входять Афіна і Арес.
Афіна: Я розумію, Арес, що Ви як бог війни, поставили великі гроші на свого македонського улюбленця, але зрозумійте, Олександр зовсім не керований і рано чи пізно вляпаєтесь ви з ним у халепу.
Арес: Мудра Афіна, ви, мабуть, заздрите моєму протеже, тому і вигадуєте якісь несенітнеці.
Афіна: Несенітнеці! Вчора на Фінікійський біржі акції Олександра Македонського впали на три пункти. І це тільки початок. Я сьогодні ж продам всі свої македонські активи, а ви як хочете.
Арес: ( задумливо) А що саме вас засмутило, люб’язна Афіно?
Афіна: В війні Олександра Македонського нема кохання. Згадайте Троянську війну? Оце була війна! Тільки ледащій не заробив на ній. Слухайте слушну пораду: віна без кохання не надійна. Це я вам , колего, кажу і як воїн, і як жінка.
            Входять Аїд, Посейдон, Гермес, Афродіта, Ерот, Аполлон, Ніка,  Борей.
Гера: Хтось бачив Феміду?

    Гермес: Я зустрів її біля острова Соломін. Якась справа з неповерненим кредитом.

Гера: Ну, сліпа відьма, хай тільки з’явиться! Я їй такий кредит поверну, що пов’язка з очей злетить! Треба ж таке? Під час роботи по халтурках бігає.
Борей: Гера Кронівно, Гефест передав, що потягнув м’язи і його сьогодні не буде.
Аполлон: (тихо, Борею) Про які м’язи ви кажете? Я тільки що бачив, як він п’яний спить у своїй кузні. Мабуть, як завжди, набрав авансів на ліві замови і пиячив усю ніч.
Борей: Друже Аполлон, яка вам різниця? Чи у вас ніколи халтурки не було?

Аполлон: До речі про справи, мені дуже потрібен Гермес.

Борей: Навіщо?

Аполлон: В Єгипті неврожай винограду, хочу на цьому трохи заробити.

Гера: Останній раз попереджаю: хто не був на роботі і з’явиться без лікарняного за підписом Гіппократа, буду нещадно штрафувати. У нас серйозна європейська корпорація богів. Тому дисципліна перш за все! А хто на Олімпі хоче відкрити свій незалежний бізнес – вилетить звідси за п’ять хвилин! Всім ясно?… Не чую?
Всі: ( мляво) Так, ясно, авжеж.

    Арес: (підсідає до Афродіти) Неперевершена Афродіто, у мене до вас є невеличка справа. Йдеться про кохання.

Афродіта: Грозний бог війни скучив за коханням?

    Арес: Я не за себе. Хочу наслати кохання одному своєму …. Ну поки це не важно кому.

Афродіта: Мені все одно кому, хоч самому Зевсу. Платіть у касу. Тариф ви знаєте. А як дасте чек, то Ерот професійно зробить свою справу.
Арес: А може якось за могорич, га ? Все ж таки ми не чужі боги?
Афродіта: Дядьку Арес, не морочте мені голову. Платіть сьогодні, бо завтра буде ще дорожче.
Арес: (шукає гроші, про себе) У-у-у , монополістка клята.
Гера: Ну, все. Бачу більше нікого не буде. Починаємо роботу.
          Звучать фанфари. Всі встають, Гера уходить. Заходить Зевс. Тільки-но всі сіли, знов звучать фанфари, всі встають, заходить Гера. Всі сідають. Звучить гімн Олімпу, знов всі встають і співають гімн. Всі сідають.
Гімн.
Ми живемо, не зная труда
Под егідою Зевса могутній.
Сонце світить і дощ полива,
Ми живем не як бджоли,- як трутні.

Грек несе нам оливу і смокви,
І жертовних овечок несе.
І тому наш девіз на всі роки –
Переможець отримає все!!!


Гомер: Оголошується розклад роботи. Перше: видача дозволу на оренду землі під нові царства. Друге :особиста справа Геракла. Третє: тощо. Слово надається Олімпійський Гері Кронові.
Гера: Шановний Зевс, шановні громадяни Олімпу! Почну з головного. На сьогоднішній день план надходжень до жертовної казни Олімпу виконаний на сто один відсоток, але це трохи менше ніж того року. А того року, шановні, було сто п’ять відсотків! Вимальовується негативна тенденція. Більше того, план виконаний тільки завдяки центральним районам Греції.  ( дивиться у зал ) Афіно Зевсовна, я вам не заважаю? А то я можу і помовчати, поки ви набалакаєтесь… (продовжує) Заяви від людей на нові царства не надходять. Це дуже погано! Людей на Землі стає все більше, але вони уходять під “кришу” інших богів. Погано працюємо, громадяни олімпійці! На що сподіваєтесь, думаєте як безсмертні, то і з голоду не попухнете? Даремно, даремно сподіваєтесь …
Гермес: Щодо покращення роботи. У мене є пропозиція.

Гера: Що там у вас?

Гермес: Наприклад, якщо я можу працювати більше ніж Діомед, то може
є сенс зацікавити мене якоюсь премією, як?

Зевс: (кидає блискавку , всі ховаються) Хто ще хоче премію? … Бажаючих більше нема, добре. Вам дай волю, ви і Олімп по камінчиках розтягнете.
Гермес: (до Діоніса) Я ж казав, що з цього нічого не вийде. (до Гери) Я знімаю свою пропозицію.
Гера: Ми всі непогано заробили на Троянський війні, але все це в минулому. Ці золоті часи не повернеш, потрібні нові ідеї.
Ніка: Треба добре потрусити Геракла та інших героїв. Мені здається в них занадто солодке життя.
Всі: Так. Правильно. Так воно і є. Сенсу з них ніякого. Тільки вештаються по своїх царствах та пиячать. А як відмовляться на нас працювати, то перетворити їх на зірки в небі.  
Зевс: (кидає блискавку) А ну, стулить пельки! Розпатякались! Самім працювати треба. Закінчуйте, Гера Кронівно.
Гера: Гомере, ви все записали?

Гомер: Так.

Гера: На цьому офіційна частина нашої роботи закінчена. (звучать фанфари) Переходимо до основної - неофіційної. Маестро, прошу.
( Оркестр грає полонез. Усі боги вишикуються до танцю. Після полонезу грають вальс. На вальсі боги розходяться на фуршет, а танцюють німфи та сатири)
Аполлон: (до Ніки) Навіщо взагалі нас звуть на ці збори, якщо від нас нічого не залежить.
Ніка: Це ми хизуємось перед греками, що в нас теж демократія.
Гермес: (до Деметри) Я чув, що з вашої легкої руки на Сицилії виріс великий врожай винограду? Можу знайти покупця на майбутнє вино.
Деметра: А який відсоток візьмете?

Гермес: Як завжди – десять.

    Деметра: Або два відсотки, або ні. Якщо більше, то я з цього нічого не буду мати. Ой , швидше тікаймо!

Гермес: Що сталось?

Деметра: Ерот напився, зараз почне стріляти і всіх закохувати.

Гера: (по телефону) Сила? Негайно до мене! Треба відібрати стріли у Ерота, щоб не було як того разу.
Борей: А що було того разу?
Гера: Всіх перестріляв. Хто де кого вхопив там і кохалися, сорому було, страшне!
(Сила грубо відбирає стріли і лук в Ерота. Боги розподілилися по інтересах. Хтось - біля барної стійки, хтось - біля Орфея з гітарою. Гера весь час з Аполлоном веде бесіду. Аїд з Посейдоном б’ють “чечітку”. Зевс з молодими німфами грає в піжмурки. Заграла східна музика і Афродіта під оплески танцює на столі танок живота. Потихеньку всі розходяться. Аїд з Посейдоном попадали спати під столом.)








ї
                                          ДІЯ    ДРУГА.

        Пробігає Геліос. Сходить сонце. Грають акорди гімну. Таж  сама декорація, тільки все брудне і старе. Орфей бринькає у кутку якусь мелодію. Аїд та Посейдон прокидаються.
Аїд: О ні! Брате, знову ви? Як мені осточортіло зранку дивитись на вашу пику.
Посейдон: Дякую, Аїд, я теж радий тебе бачити… Може глянете чи не залишилось де пляшки нектару чи пива.
Аїд: Ви б тризуб свій десь поклали, бо чи мені, чи собі очі повиколюєте. Не знаю як ви, а я буду кидати так пити. Що з того, що ми не можемо вмерти. Печінка все одно болить і пика заплила, очей не видно. Як я піду на роботу? Там всі мертві перелякаються.
Посейдон: Ви б, брате, ввечері були б такі розумні, як зранку. А то поставили мене з тризубом у дверях, і нікого не випускали, поки нам не наллють на коня. О-о!
Аїд: Що? Болить щось?
Посейдон: У тебе печінка, а в мене виразка шлунку. О-о!
Аїд: Воно і не дивно. Тисячу років пити! Ніякий шлунок не витримає... Зараз пошукаю кого-небудь.
Посейдон: Як не буде нектару чи пива, то може хоч розсолу трохи.
( Аїд приходить на ресепшен. Нікого нема. Телефони не працюють. Повертається, на тому місці де був Посейдон бачить курку.)
Аїд:( перелякано) Любий брате, що з тобою? Невже ця Гера – Мегера таке з тобою зробила? Я їй ніколи цього не пробачу! (плаче) Як я без тебе, любий брате?..
Посейдон:(з канапи) Ну що, знайшли щось?
Аїд: Тю! То ви на канапі? А я вже перелякався, казна що вигадав… Зовсім нічогісінько. Охорони нема, телефони не працюють, не Олімп, а сарай на краю світу.
    Посейдон: А щоб їм жаби в борщ поналізали!

    Аїд: Брате, годі лаятись. Давайте заспіваємо нашу улюблену.

(Аїд і Посейдон співають українську пісню)

Аїд: О! від гарної пісні і настрій піднявся.

Посейдон: Але б пляшка чого-небудь все одно не завадила.

Аїд: А не знаєте, чого по Олімпу кури бігають?

Посейдон: Це охоронців. Їм вже рік як не платять. От вони і завели город, кури, кози. Хоч би виноград посадили та вином торгували.

Аїд: І звідки ці злидні на нас напали?

(Заходить Гера. Вона після косметичної операції, дуже струнка і молода.)

Посейдон: Он якась дурна німфа забігла. Зараз спитаю куди всі поділися.

Аїд: Гей, дівчино. А йди-но сюди. Ти, ти , чого дивишся?

Гера: Що?!!

Посейдон: Що, що, позакладало? Йди сюди кажу, я тобі вуха вмить промию!

Гера: (розлючено) Що-о?!! Ах ви миршаві гадючі вилупки! На кого це ви зябра відкрили? Спокійне життя набридло?
Аїд: Наче німфа, а лається як Гера.
Посейдон:(хапається за голову) Так це ж вона і є! Ой, вибач, сестронько. Ти сьогодні така красива, що ми одразу і не пізнали. (про себе) Що я верзу?..
Аїд: Еге ж, вибач. Я тільки з роботи, з царства темряви піднявся, так очі ще погано бачать.
Гера: Знаю я, звідки ти піднявся. Якби не  мої рідні брати – ух би я вас! Ви хоч коли-небудь службовими справами займаєтесь? Не боги, а бурдюки з самогоном.
Аїд: А як же! Вже тиждень на твоєму столі лежить моя службова записка. Де я благаю як змога швидше надати моєму паромнику Харону новий човен, з високими бортами.
Гера: Навіщо високі борти?
Аїд: Стікс став настільки брудним, що мертві бояться на той бік перепливати.
Посейдон: А скільки разів я письмово докладав вам, що треба негайно обкласти морські чудовиська податками!
Гера: Якими податками? Всі чудовиська у мене на службі.
Посейдон: Були на службі, коли зарплатню одержували. А тепер, коли  посиділи без грошей, то зробили грандіозний водний атракціон, називається  “Звірячі ігри”. Плавають по всій Греції і заробляють шалені гроші.
Аїд: Невже заробляти зараз вигідніше, ніж залякувати?

Посейдон: А ви як думали! Часи давно помінялися.

Гера: Не знаю, що ви тут верзете. Піду подивлюсь документи.

( Гера уходить. Заходить Юпітер. Він у дорогому вбранні. Німфи та сатири, одягнені у циганські одежі супроводжують його. Звучить запальна циганська пісня і танок. Заносять випивку та закуску. Аїд та Посейдон пригощаються, а потім і самі танцюють. Юпітер з циганами уходять.)
                                    Ай, нене, нене – нене,                                                                          Воно не сіє, не жене
Богі є, богів нема,
Все одне – життя – тюрма.
Як богів не називай,
Ми любому крикнем «Хай!»
Хай живе країна Еллада,
Римооблада, будь-хто облада.
Нам сказати «так», а чи навіть «да»
Много нет труда, пика не горда.
Ти співай, співай Орфей,
Гарний текст писав Еней.
Унікальна ми юрба,
Рівні всі – сторчать горба.
Переможе Осінь чи Зима,
                              Не зійти з ума, разом нас бага…
Посейдон: Ось, диви , брате, хто зараз господар життя.

Аїд: А що, молодець хлопчина. Поки ми гуляли, вчився, книжки читав, діло робив. Поважаю.

Посейдон: Ходять чутки, що у нашого вінценосного брата Зевса закінчились його блискавки, а циклопи в борг більше робити не хочуть.

Аїд: Так що тепер буде? Повна анархія?

Посейдон: Щось да буде. Сам знаєш, ще ніколи не було так, щоб ніяк не було.

Аїд: Треба порядок навести в хазяйстві. А там диви, нова влада і залишіть нас на посадах.
Посейдон: Точно! Ох і розумний ви, брате! Піду накручу русалкам та кітам хвоста. Уявляєш, плаває хто куди хоче, ніякої дисципліни.
                     ( Брати уходять. Входить Гера.)                  
Гера: Все летить шкереберть, не знаю що й робить! Нарешті нікого нема. Як мені усі набридли… А з іншого боку, – не буде їх, не буде і мене. Тисячу  років  були   разом,  а тепер  хтозна,  як  воно  буде.  Корпорація “Олімпійські боги”  –  банкрут.   Добре,  хоч  омолодження  встигла  зробити.  О!  Я здогадуюсь, хто буде новий господар Олімпу! Думаю, ми ще повоюємо!
( Гера уходить. Заходять титани. Вони наряджені троїстими музиками і на ходу співають.)
Океан: Добре, досить. Репетиція на сьогодні закінчена. Перемога, як у нас ввечері, є робота?
Перемога: Одне весілля, два дня народження і одна заявка на сліпого кобзаря.

Океан: З кобзарем треба зав’язувати.

Сила: Точно. Того разу ледь встигли п’ятами накивати. І як вони дізнаються, що ми не сліпі?

Океан: Дуже просто. Коли тобі у шляпу кладуть купюру, то твої очі теж туди зазирають.

Перемога: Тоді краще підемо на весілля. Вип’ємо, погуляємо, ще й гроші заробимо.

Сила: Тільки б там не було Геракла, того разу пів гонорару забрав, падлюка.

Перемога: Зовсім озвірів, рекетир клятий. Скоро сліпців та богомольців буде даниною обкладати.

Океан: Не сумуйте. Я чув, скоро Зевсу гаплик, а без такої криші ми йому враз м’язи скрутимо. До речі, чули нові частушки про Геракла? (Співає)

Шел Геракл с бодуна,
Наступил на ухо льва.
И сказал он тут же льву-
Я тебе счас и пасть порву.

Киринейска лань бежала,
У Геракла сыр украла.
Без закуски пить нет сил,
Лань поймал – и  закусил.

(Уходять. Заходять Аполлон, Арес, Афродіта і Гермес. Крім Гермеса, всі бідно одягнені.)
Афродіта: Я так більше не можу!( плаче, потім співає)
Нема в мене щастя, нема в мене долі,
І дірка на сукні, на самом подолі!
Спідниця старенька, чоботи продерлись,
Намисто порвалось, холоне серденько!
Нема в мене щастя без нової сукні,
Без нових чоботів, на ножки обутих.
Ніхто не звертає на мене уваги,
Я хочу кохання, любовної  спраги!
Гермес: Не знаю, ви як хочете, а я вважаю, треба бути більш рішучім. Скільки нам бігати навшпиньки біля цього самодура Зевса та навіженої Гери? Боги ми, чи хто? А греки? Ми ж їх зрадили. За цими нескінченними пірами та балами, ми не помітили, як греків завоювали римляни. Все! Більше ми од греків нічого не отримаємо, навіть не чекайте.
Аполлон: Мій храм в Дельфах розламали… за що?

Афродіта: А мої статуї! Скільки ж їх було! Всі поскидали, позакопували… варвари. Я  забула, коли у мене була нова спідниця.

Арес: Навіщо тобі спідниця? Без неї тобі набагато краще.

Афродіта: Облиш свій казармений гумор.

Гермес: Не треба лаятись. У мене передчуття, що скоро все буде добре.

Аполлон: Ви що, хочете скинути старого Зевса? А хто новий хазяїн, ви знаєте? Не вірю я в добрих хазяїв.
Афродіта: Та яка різниця -  Зевс чи не Зевс, аби знову бути поважною та багатою.

Гермес: А ви що скаже, бог війни Арес?

Арес: Армія там, де жінки та гроші.

Аполлон: А я піду з Зевсом. Я йому присягався з ним і залишусь.

                               ( Аполлон іде).

Гермес: Коли почнуться збори, дивіться на мене, і весь час мене підтримуйте. Тепер йдіть, зайдете з усіма разом. А я ще подбаю про нову охорону.
  (Гермес йде в одну сторону, а Афродіта і Арес в іншу. Виходить Орфей.)
Орфей: От дива! Революції ще нема, а типографія надрукувала і новий гімн і нові документи. Швидко хлопці працюють.
               (Виходить хор. Починається репетиція нового гімну).
         Заходять Гермес , титани та прибиральники в уніформі.

Гермес: (до титанів, титани у чорній есесівський формі) Хлопці, сідайте на ресепшен, і щоб муха без мого дозволу не пролетіла. А ви (до прибиральників), до роботи, на все про все даю вам чотири хвилини. Час пішов.
Прибиральники під реп, ритмічно рухаючись, прибирають приміщення.

Ми прибираємо стару владу,
Стара влада – нам даром не надо,
Геть звідсіля цей старий непотріб,
Добре буде, але буде потім.

Все прогнило, і все засмерділо,
Треба оновлювати – ближче до діла!
Ми викидаємо грецьке сміття,
Нове – це краще, старе – в небуття!

Новиї боги, та новий Парнас.
Той, хто не з нами, той – проти нас.
Слава Юпітера всюди гримить,
                                    Всі заспівають про новий Олімп!

Наприкінці Гермес кожному дає гроші, на останньому реп закінчується. Починаються збори. Заходять боги. Вони всі бідно одягнені.
Арес: Феміда, що з вами?
Феміда: Такого ще ніколи не було! Мене, богиню правосуддя, приймають за злидарку, та не пускають до зали суду. Коли ж таке було!
Аїд: Вам-то що! А от мені чим годувати свого триголового собаку, що мені засунути у ці три ненажерливі пельки? На рибу, що дає мені брат Посейдон, це суче плем’я навіть дивитись не хоче. А не дай боже здохне, тоді хоч самому охороняй підземне царство.
Ніка: А ваш Харон? Він же збирає гроші з мертвих за переправу?
Аїд: Ви б знали, які зараз бідні мерці пішли. Харону  цих коштів ледь вистачає, щоб поїсти. І не качайте так головою, помахали б цілий день веслом, я  б подивився на ваш апетит.
Звучать фанфари. Всі встають, але замість Зевса заходить Юпітер з Юноною.
Всі: Хто це такий? Де батько Зевс? Що за маячня?
Гермес дає знак. Виходить циганський хор і співає “ К нам приехал, к нам приехал наш  Юпитер дорогой”
Гермес: Шановні громадяни боги, друзі! Тихіше, прошу вас трохи тихіше, ну, дайте мені сказати. Дозвольте вам відрекомендувати: володар корпорації “Юпітер і К”  пан Юпітер з молодою дружиною Юноною.
Аполлон: (дивлячись на Юнону) Щось ця дівчина мені когось нагадує, і погляд, і хода?
Ніка: Так це ж Гера! От пройдисвітка!

Гермес: Не голосіть! Я зараз все поясню.

Поодинокі вигуки: Геть самозванця! Верніть Зевса! Далеко куцому до зайця! Дайте сказати Гермесу! ( безлад).

  Гермес вихоплює диригентську паличку у Орфея, та дає знак оркестру. Звучать фанфари, всі стихають.
Гермес: Давайте спочатку вислухаємо пана Юпітера, а вже потім будемо приймати рішення!( всі уважно слухають). Пане Юпітер, вам слово.
Юпітер: Шановні колеги, однодумці, мої майбутні друзі. Так сталося, і я в цьому зовсім не винний, що та корпорація богів де ви усі працювали – збанкрутіла. Ви самі бачите, в якому скрутному становищі більшість з вас. Я дуже співчуваю вам з цього приводу, і тому звертаюсь до вас з пропозицією: ідіть працювати до мене. Корпорація “Юпітер і К” запрошує на роботу богів - вузьких спеціалістів. При прийомі на роботу ви одержите нове ім’я і гарне утримання. Всі хто вирішив працювати зі мною, може зайти до кабінки для голосування і підписати необхідні папери. Ну ж бо, хто перший? Не засмучуйтесь.
Титани приносять кабінку для голосування. Першим заходить Гермес.
Афіна:  А куди поділи батька Зевса?
Юпітер: Наш вельмишановний Зевс вийшов на пенсію, добре себе почуває і знаходиться на моєму повному забезпеченні.
       З кабінки лунає голос “ Ім’я тобі Меркурій”. Гермес виходить в гарному костюмі з портфелем. До кабінки вистроюється черга.    
“ Венера”, “Марс”, “Нептун” , “Амур” і т.д.

                              Орфей співає пісню.

Ну що? Відтепер він не Арес, а Марс?
Однаково Бог він не миру, а драки
В теж саме вступаєм у надцятий раз
Система працює – Богам ми до ... неба.

Тепер не на гору він пре каменюку,
Сизиф зануряється в сферу земну.
Тепер він шахтар, він засвоїв науку,
Що треба арбайтен, інакше – в труну.


Афіни чи Рим – хто пасе цеє стадо?
Софокл та Есхіл не писали цю драму.
Кому-то не треба, кому-то «не надо»,
І хто прокуратор, трясця вашу маму?

Земна площина не витримує струсу,
Людина завжди від Богів ухилиться.
Колись нам євреї підкинуть Ісуса…
                      І все повториться, все  знов повториться…

Гомер: Пан Юпітер, дозвольте звернутись.

Юпітер: Що ви хотіли , вельми шановний Гомере?

Гомер: Дозвольте мені піти до Зевса на пенсію. Навіщо вам старий сліпий секретар?

Юпітер: Як хочете, ми вас не виганяймо, а якщо це - ваше бажання, будь ласка, відпочивайте на здоров’я. Вергілію, хлопчику, займи місце Гомера.

      Всі, хто вийшов з кабінки вишукуються в одну лінію і під керівництвом Гермеса речитативом співають клятву вірності новій корпорації.
Щоб нам не стало,
І де б ми не були,
Про вірність Юпітеру
Ми не забули

Краще Олімпу
Не знайдеш нічого,
Він – наше щастя,
І він – наша доля!


Юнона: А тепер всі, хто до нас приєднався, залишаються, а інших я прошу очистити приміщення.( кабінку уносять).
Аполлон: Даруйте, але як бути нам? До пенсії ще далеко, нам би хоч якесь утримання.    
Юнона: Все, що я можу вам залишити - це безсмертя та звання бога, а далі… ви самі зробили свій вибір. Охорона, виведіть сторонніх та відберіть у них перепустки.

               Охорона виштовхує тих, хто не приєднався.

Юнона: (до Орфея) Маестро, прошу.

     Звучить новий гімн Олімпу. Всі дістають з портфелів текст нового гімна і співають. Гімн закінчується, всі сідають.
                      

                Новий гімн.

Ми навіки прийшли на Олімп
Володіти і розподіляти.
Нас Юпітер завжди захистить.
Сонце буде над нами сіяти.

Римські воїни - це наші кроки.
Тріумфатор не задних пасе.
І тому наш девіз на всі роки –
Переможець отримує все!


Юпітер: Не будемо гаяти часу і почнемо роботу.
Юнона: Вергілію, огласіть розклад роботи.
Вергілій: Ім’ям могутнього і непереможного Юпітера оголошую розклад роботи корпорації “Юпітер і К”. Перше: за надзвичайні заслуги перед римськими богами і римським народом Гай Юлій Цезар приймається до лав богів. Прошу товариство затвердити це рішення.
Юнона: Хто за те. щоб Гай Юлій Цезар став римським богом?
Нептун: Хвилиночку, але ж ми його зовсім не знаємо. Хтось про нього може щось сказати?
Венера: Я покровителька роду Юліїв. Він мій протеже і цього досить.

Бахус: А як у нього з виноробною справою?

Юпітер: (кидає блискавку, всі як завжди, лягають на підлогу) Думаю, це достойна кандидатура, чи хтось заперечує?

Всі: Ні, ні … не заперечуємо, Цезар буде нашим братом.

Юпітер: Ось і добре. Я знав, що ми з вами спрацюємось. (Співає)

За здравіє, мої центуріони!
Знищуйте їства з столів Лукулла!
Грецьку ми взяли оборону,
Коварству нашому позаздрить Сулла...
„Ніколи не було ще так погано,
Щоб не було хоч трохи гірше,”
Народ це знає - щастя, що барани,
Як сонце - пашуть, ніч-читають вірші...
А істина проста-для переможця
Усе в руках-лівиця та правиця,
Під стопами лежать ворожі кості,
Чужому духу вже не розродиться
За здравіє, за бій, за нашу владу!
За те, щоб пам’ятали після смерті,
Щоб не шагали по костям парадом
                   Щоб Patria була або muerte.!



Юнона: Вергілію, продовжуйте.

Вергілій: А тепер друга частина наших зборів: пір на честь нового бога Гая Юлія Цезаря.

Юнона: Маестро, прошу.

      Всі приготувалися до полонезу, але оркестр грає рок-енд-рол. На сцену вибігають цигане і танцюють акробатичний рок-енд-рол. Юпітер сміється над розгубленими богами, але вони потихеньку оговтуються і самі починають танцювати. Венера, як завжди вискакує на стіл і танцює на ньому).

                                         Завіса.

                      На авансцену виходить Орфей. (Співає фінальну пісню)

Переможець отримує все,
Якщо він є тріумфу достойний.
Пан не всякий теляток пасе
Сподіваясь на певні надої.

Палить сонце, чекає дощу
Богом вибране людство Еллади
Замість зонта тримає пращу
Молить спокою вже , Зевса ради.

Боги всі наплювали на нас,
Тож і в горлі у них пересохло.
Гей, Олімп! Ми пішли на Парнас,
Ми ж  не бидло якесь, а Охло!










  Список музичних номерів
            «Десь на Олімпі»



1. Увертюра
2. Пісня Орфея  (Добрий ранок)
3. Танець німф та сатирів
4.    Дует Гери та Афродіти (Афродіто, так)
5.    Пісня Гери про жіночу долю (І знову)
6.    Танок Титанів козацький
7.    Пісня Титанів про Тартар (Ой, як підемо ми)
8.    Танець німф – вальс (Колискова)
9.     Пісня Орфея  (Чи не вмерла ти)
10. Гімн Олімпу (грецький) (Ми живемо)
11. Полонез богів
12. Вальс німф та сатирів
13. Танок живота – Афродіта
14. Мелодія Орфея
15. Пісня Аїда та Посейдона
16. Пісня та танок циган (Ай нене)
17. Троїсті музики – Титани
18. Титани – частушки (Шел Геракл)
19. Пісня Афродіти (Нема в мене щастя)
20. Новий гімн (репетиція)
21. Реп прибиральників-сатирів (Ми прибираємо)
22. Циганський хор – привітання (К нам приехал)
23. Речитатив – клятва вірності (Щоб там не стало)
24. Новий гімн (римський) (Ми навіки прийшли)
25. Пісня Юпітера (За  здравие…)
26. Рок-енд-ролл – танок циган
27. Фінальна пісня Орфея (Переможець отримує все)



Музика на більшість музичних номерів написана Вадимом Солодким.



Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.82821702957153 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …