Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2632
Творів: 48102
Рецензій: 92840

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

СИТУАЦІЯ ЯК ІЄРОГЛІФ

© Михайло, 30-05-2020
Пам’ятаю один давній, але смішний, епізод. Ще в армії це було. Епізод, як приклад двох типів функціонування невеличких колективів.

Я служив тоді у взводі радіорелейного зв’язку. Ну, не служив, а, скоріш, числився, бо всяка різна техніка мені як зараз, так і тоді в голову не лізла.

Тому коли виїжджали на учбові виїзди в поле, особливо взимку, то моїм обов’язком було, перед виїздом піти на склади служби тилу і вкрасти кілька відер вугілля. Було таке, «горішок», пам’ятаєте? Ну, коли горішку не вдасться, тоді «сємєчки». Для пічки-буржуйки також чудовий варіант. Так от, відтарабанити те вугілля в автопарк, де стояла наша станція на ГАЗ-53 і всипати його у бокові ящики, були такі як скрині для сидіння в будці станції.
А потім уже, коли виїжджали, - то топити ту буржуйку.

Ну і як уже в полі, коли треба, як то звалося, «розвертати станцію», - ми всі, зрозуміло, включаючи й водія, Сірьожу Неґруцу, брали участь в загальній дії. Витягували генератор, піднімали антену 16-метрову, підключали, заводили.

Сам безпосередньо зв’язок налаштовували двоє друзяк були, сержанти-земляки з Кишиневу, Паша Рудомьотов і Алік Ґріншпун. Перший був відверто рудий, другий, натурально, - брюнет.
Вони приїхали у нашу частину вдвох, з однієї учебки.
Причому Паша приїхав з фінгалом під оком. Збунтувався він там, вже під саму завісу, з якогось там приводу, а скоріш просто щира руська душа вже рвалася на волю. Але всі сержанти учебки зібралися, запхали його в куток та й надавали, - от щоб знав, що в Радянській Армії немає місця волі.

Да, так розповідь моя про розвертання радіорелейних станцій.
Улаштували нам якось отці-командири змагання екіпажей. Ну, в сенсі, хто вкладеться в норми розвертання станції та виходу на зв’язок. Та і взагалі, хто швидше з цим впорається.
Ну, ми зібралися з хлопцями, «екіпаж машини боєвой», побалакали. Усі вже знали свої обов’язки, тільки домовилися, щоб операції йшли чітко одна за одною, хто кому допомагає, в чому, ну і таке інше.
Ділити нам було нічого, нормальна пацанська, ну, точніше, вже мужська розмова.

А поряд з нами, коли вже виїхали, розвертав свою станцію замкомвзвода, Толік Ілюшко.
Він був великий та поважний. Водій його, Ваня Сула, був маленький та затюканий завкаптеркою. А ще двоє, що в екіпажі, вони може й знали і вміли щось, але виконували все тільки по команді. Якщо вона була.
А зібратися так, та по-дружньому перетерти: ти туди, а ти в цей час – туди, - до цього у Толіка і звички не було. Замкомвзводу ж, не хвіст собачий.

І ось картина. Як то кажуть, «маслом».
Ми з хлопцями вистрибуємо зі станції, кожен пам’ятає, хто кому допомагає, генератор витягнули, Сірьожа його прогріває, ми витягуємо алюмінієві труби антени, Паша кидається в центр з п’ятою для антени, ми йому підносимо деталі, хапаємося за троси розтяжки...

Словом, усе, як домовилися. Усі відчуваємо один одного і дивимося, щоб допомогти, коли раптом треба. Видали вгору антену, все встановили й підключили. Паша з Аліком лізуть у будку налаштовувати зв’язок, а ми з Неґруцою спостерігаємо комедію на сусідньому участку.

Довготелесий Толік стоїть посередині, на місці, де вже повинна стояти антена.
Підлеглі його метушаться навколо нього, генератор забули, Толік волає: «Сула, м... твою... ти куди... а ти, Парфьонов, б... де труби?.. Харченко, куди ж це ти побіг, зараза...»
Ну й усе в такому ж дусі. Словом...

Я чому про це? Бувають в житті ситуації, які потім, як з’ясовується, були знаковими. Ситуація як ієрогліф, який позначає ціле життєве поняття.

От і та смішна ситуація змалювалася в моїй свідомості як знак, ієроліф, значення котрого можна описати так: ніщо так не об’єднує людей, як спільна,- саме спільна, дружна робота на спільну мету.
Можна сказати, що це єдине, що нас, людей, усіх може поєднати.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.95129013061523 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …