1949 рiк.
Здіймаючи куряву, по степовій дорозі на трофейному мотоциклі мчав
участковий. Він зупинився біля староі загати, де його очікувала юрба
ковгоспників. Іхній бригадир потиснувши участковому руку, повів його на
берег і вказав рукою на жахливу знахідку. В обмілілій заводі лежала цілі
купа дитячих скелетів...
1979 рік.
Ігор Дзюбата Стефанія Новицька зустрічались вже досить довго й
планували незабаром одружитись. Вони добре підходили один до одного.
Навіть в іхній зовнішності було щось спільне. Дзюба був військовим і
відправлявся на невеликий строк у відрядження.
Був сонячний літній день. Стефанія прийшла на вокзал проводжати
коханого. Вона дала йому харчів в дорогу, потім вони поцілувались й він
пішов до вагону. Потяг рушив і Стефанія стояла на пероні допоки він не
зик
з виду. Всередині відчувався гіркий осад. Вона попрямувала додому. На
привокзальній площі вона випадково зустріла свою подругу Акуліну, яка
також проводжала кудись свого нареченого. Вони пішли далі разом й
розмовляли. Акуліна запропонувала Стефаніі приіхати на день
народження своєі сестри. Стефанія відмовлялась, але Акуліна іі все таки
вмовила, хоча всередині щось підказувало Стефаніі, що не треба туди
йти.
В суботу, після обіду Стефанія та Акуліна пішли до ЦУМа купляти
подарунки, після чого попрямували до приміськоі автостанціі. Сестра
Акуліни жила в селищі міського типу Візантія, до якого від міста на
автобусі іхати приблизно пів години.
Будинок іменинниці був заможним і на святкування зібралось багато
молоді. Столи ломились від іжі та напоів. Святкування було дуже
веселим,
значно веселішим ніж того очікувала Стефанія. Ближче до вечора, коли
гості потроху стали росходитись, а дехто розповзатись, до Стефаніі почав
залицятись Петро Корфіатіс. Стефанія випила зайвого, а Корфіатіс рочав
вмовляти іі випити ще й запросив на танець. Далі все стало наче сон.
Виявилось що автобус до міста так пізно вже не ходить. Акуліна весь
вечір
розважалась з якимось механізатором й забула про подругу. Всі спальні
місця в будинку позаймали п'яні гості, які вже не могли самостійно
пересуватись, тому вирішили, що Акуліна заночує в механізатора, а
Стефанія заночує в літній кухні Корфіатіса.Ніч була тиха та місячна. Іноді
гавкали собаки. Корфіатіс повів Стефанію по незнайомій вулиці. Ліхтарі
вже не світились.
Будинок Корфіатіса був біднішим, ніж в іменинниці, але все одно
достатньо заможним. Корфіатіс сказав, що його батьки сплять, тому
треба
поводити себе тихо. Він завів іі до літньоі кухні і замкнув двері. Вона сіла
на старомодне ліжко з залізними бильцями. Все іі тіло стало важким і
вона не могла собою володіти. А в цю саму мить іі наречений Дзюба за
сотні кілометрів іхав в вантажівці в складі військовоі колони по вузькій
гірській дорозі. Раптом стався обвал , який призвів до жахливой
автомобільноі катастрофи. Стефанія тремтіла й безсильно давила
долонями намагаючись упиратися. Він стягнув з неі сукню й вона
припинила будь що робити, а в цей час машина Дзюби горіла, а сам він
лежав поруч стікаючи кровью. Стефанія віддавалась розпусті без
останку,
а якась медсестра в цю мить перев'язувала іі наречеструмом.
Прокинувшись, Стефанія не могла зрозуміти, вчорашнє було у ві сні, чи
наяву. Вона лежала одна, повністю гола. Все іі тіло боліло. Іі нудило й
разом з тим мучила спрага. Одяг було розкидано й вона ледве зібрала
своі
речі до купи. Надворі копирсалась бабуся, одягнена в усе чорне й щось
бормотала собі під ніс. Одягнувшись Стефанія довго не наважувалась
вийти з літньоі кухні через ту бабцю. Але бабця навіть не збиралась
покидати двір, тому Стефанія не витримала й вийшла. На іі подив
господарка не звернула уваги на гостю. Стефанія привіталась, але та
бормотала щось під ніс й не подивилась навіть на неі...
Дзюба не повернувся в призначений термін. Час плинув й Стефанія не
могла з ним зв'язатися. Згодом вона зрозуміла що вагітна. З кожним
днем
ситуація ставала дедалі напруженою. Стефанія в розпачі розповіла про те
що сталося батьку. Батько дуже розлютився й поіхав до Корфіатіса та
його
батьків. Невідомо про що вони говорили, але в результаті зійшлися на
тому, що Стефанія з Петром одружатся.
В день весілля Корфіатіс був бадьорим та веселим, а Стефанія виглядала
наче примара. Іі постійно нудило, а на обличчі застигла гримаса болю.
Коли церемонія скінчилась й пара вийшла на вулицю, Стефанія побачила
неподалік знайому постать. Там стояв Ігор Дзюба. Вони зустрілись
поглядами і від цього Стефанію наче вдарило струмом
Минуло 10 років з дня весілля Стефаніі. Іі життя вже давно
перетворилося
на пекло. Корфіатіс зловживав алкоголем й не пропучкав повз себе
жодноі спідниці, а його батьки постійно принижували Стефанію й
змушували іі працювати наче кріпосну. Лише бабуся, яку бачила Стефанія
після того свята не псувала ій життя, бо вона була наче овоч. Постійно
щось робила по господарству бубнячи щось собі під ніс й не на кого не
звертала уваги.
По сусідству стояла іхня стара хата з вапняку та глини вкрита соломою й
частково черепицею. Туди майже ніколи ніхто не заходив.
Одного разу Корфіатіса та його батьків не було вдома. Бабця сиділа на
лавці біля хати й щось там перебирала. Зненацька у двір забігла якась
стара жінка. Вона була якась збуджена й від того іі обличчя було яскраво
червоним. Вона кинула під ноги бабусі якийсь згорток. Від цього вона
також збудилась. Вони щось там полаялись і гостя в гніві пішла геть.
Стефанія нічого не зрозуміла і пішла до крамниці купити дещо для вечері.
В цей час бабусядістала з гаражу каністру бензина, щедро окропила ним
стару хату й влаштувала грандіозну пожежу. Зібралась юрба глядачів,
пожежники гасили полум'я, а бабуся стояла спершись на палицю й
флегматично спостерігала за подією.
Через кілька років бабця вмерла. Під час поминок Стефанія увійшла так
щоб ніхто не бачив до іі кімнати й стала порпатися в іі речах. Всі ці роки
Стефанія відчувала що в тому будинку щось не так. Це не можна
побачити
з першого погляду. Якийсь незрозумілий потойбічний вреал ніби
засмоктує тебе в болото. Стефанія знайшла згорток, схожий на той, що
кинула дина жінка в день пожежі. Вона розкрила і побачила всередині
волосся, хустинку й порізані старі фотографіі. В цю мить Стефанію почала
кликати свекруха. Стефанія забрала знахідку й пішла геть. Вночі вона
стала роздивлятись порізані фото. Фото були дуже старі, ще
дореволюційні. На них було зображено групу жінок і чоловіків в якомусь
приміщенні схожому на монастирську келію. Вони всі були оголені лише
на
головах в жінок були ризи. На шиі були у всіх хрести. Чоловіки були з
священницькими бородами. На зворотньому боці фотографій були якісь
символи та закарлючки. Та саме цікаве було те, що на всіх фото була
дівчина схожа на покійну бабцю. Стефанія почала в сімейному альбомі
Корфіатісів шукати фото бабці в молодшому віці. Іх було дуже мало, але
цього вистачило, щоб зрозуміти що на дивних фото зображена дійсно
вона.
1996 рік.
Корфіатіс став дуже багатим, але поводив себе жахливо. Якось він дуже
напився і пішов до своєі машини. Стефанія спробувала його зупинити,
але
він іі відлупцював й кудись поіхав. Він мчав як навіжений й не впорався з
керуванням. Авто злетіло з дороги, знесло бетонну огорожу, злетіло в
кювет і зупинилось, врізавшись в дерево. Потім загорівся бензобак і
машина вибухнула.
Стефанію повідомили про те що сталось ввечері. Вона залишалась
флегматичною. Взагалі чим старше вона ставала, тим більше вона
ставала
схожою на покійну бабцю Петра.
Через кілька днів відбулися похорони. В цілому Корфіатіса ніхто не
поважав, однак він був багатим й тому на прощальну церемонію
зібралося
багато людей. Спочатку всі вдавали вигляд що скорблять та коли під час
поминальноі трапези на присутніх подіяв алкоголь, всі стали поводити
себе якось весело. Тризна поступово перетворювалась на вакханалію.
Якась невідома сила обуяла присутніх і вони стали не тямлячи що
роблять
роздягатись й влаштували розгнуздану бурхливу оргію. Оргія тривала
кілька днів. Потім всі сором'язливо розійшлись і воліли забути цю подію.
Стефанія та іі 17 річна донька Карина завагітніли й народили згодом
синів.
