ака Єзоп.
П’єса для читання в стилі Подерв'янського.
Дійові особи:
Заєць – Україна /хазяйновита тварина, має власний будинок/;
Медвед – Росія /здорова тварюка, вважає своїм будинком все, де ходить/;
Ліс – східне оточення будинку Зайця;
Парк – західне оточення будинку Зайця;
Могутні дуби – США та Китай /дуже могутні дерева лісу/.
Дія перша.
Показується хазяйство Зайця: хатинка, грядки, пасіка, шезлонг для спочинку біля річки. Зліва – парк, справа – ліс. В лісі виділяються Могутні дуби. Парканом хазяйство Зайця оточено частково, лише зліва. Від лісу паркану нема, з боку глядачів хазяйство відокремлює річка.
З хати з'являється Заєць, починає поратися в грядках.
З лісу з'являється Медвед. Нічого не кажучи Медвед забирає шезлонг і тягне його в ліс.
Заєць робить великі очі.
Кінець першої дії.
Дія друга.
Засмучений Заєць ходить біля річки і журиться з того, що нема шезлонга.
З лісу знов з'являється Медвед, хватає вулик з пасіки і несе його в ліс, топче по шляху грядки.
Заєць лютує, починає кричати: «Що ж це робиться?!», бігає за Медведом, жаліється Могутнім дубам на безчинство Медведа.
Медвед не звертає уваги.
Дуби тихенько шарудять листям.
Кінець другої дії.
Дія третя.
Розлючений та роздратований Заєць носиться по хазяйству.
На воротях хазяйства оголошення: «Куплю собаку. Злу!».
Періодично з лісу виходить Медвед. Топче грядки, щось собі вибирає і тягне в ліс.
Заєць лупцює Медведа копняками під зад і ляпасами по пиці.
Медвед кривиться, але своєї справи не полишає. Періодично дає щигля у відповідь Зайцю.
Медведу весело.
Зайцю боляче.
По межі хазяйства Зайця від лісу видно початок будівництва паркану.
Кінець третьої дії.
Дія четверта.
В дворі Зайця бігає здоровенний собака. Медведа не видно, але видно Зайця, який мурує паркан від лісу. В хазяйстві Зайця бедлам: від лісу грядки витоптані, від парку – запущені. Сам Заєць змучений, але завзято мурує паркан.
З лісу з'являється Медвед. В очах його горить жадоба що-небудь поцупити у Зайця. На Медведі видно синці та побої, видно, що Медвед змарнів.
Собака кидається на Медведа з страшним гарчанням. Заєць хапає ломаку від паркану і теж кидається на Медведа.
Собака гризе Медведа, Заєць лупить Медведа ломакою. Зрозумівши, що непереливки, Медвед жахається і починає тікати в ліс. Від втоми чи переляку Медвед спотикається і застряє між двома Могутніми дубами так, що не може поворухнутися. Заєць зловтішно усміхається.
Заєць командує собаці: «Стережи!», повертається до хати і виходить звідти несучи пук різок та відро з розсолом. Повільно та погрозливо він наближається до Медведа.
Медвед безпорадно стирчить між Могутніх дубів.
Завіса.
З-за завіси долинають звуки шмагання різкою та жахливі крики болю, які вириваються з Медведа.
Кінець четвертої дії.
Антракт.
Дія п’ята.
Хазяйство Зайця.
Всюди лад. Грядки цілі, пасіка повна, біля річки стоїть шезлонг.
Зліва парк. Справа ліс.
Хазяйство зайця обнесено з усіх боків парканом. Від лісу паркан суцільний, від парку в паркані зроблено перелаз.
Між Могутніми дубами затиснуто скелет Медведа.
