

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	848
Творів:	12985
Рецензій:	20412

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Казка

Вампірятко (Доля)

© М. Р., 14-12-2006
Жило собі колись у світі маленьке вампірятко, яке було дуже нещасливе через те, що йому ніхто і ніколи не бажав смачного. Матуся добре виховала вампірятко, і воно було надзвичайно ввічливе з усіма, тому йому було гірко, що інші не поводяться так само із ним. Йому казали «добридень», казали «до побачення», але ніколи не казали «смачного». Вампірятко мало крильця і літало скрізь, виглядало, де хто їсть. І як бачило когось за трапезою, то обов’язково підлітало і вигукувало: «Смачного». Бідне вампірятко сподівалося, що колись люди помітять його увагу і також почнуть бажати йому смачного. Але його сподівання були марними. Вампірятко дуже страждало. У тій країні жив великий сивий дід, який сидів на скелі і був дуже мудрий. Думка його одна коштувала більше за торбину діамантів, а слово з вуст єдине було дорожче за всі скарби світу. Втім дід мало говорив і навіть небагато думав, бо і так все знав і нема йому було чого думати. Одного разу прийшов до нього чоловік один за порадою. Зазвичай дід не давав абикому поради, але чоловік той мав такий вбитий вигляд, що мудрець змилувався і вислухав. – В моєму житті немає жодного сенсу, – мовив чоловік. – Я втратив все, заради чого жив. Тепер я хочу лише зробити хоч щось корисне перед смертю, яка рано чи пізно прийде по мене. Підкажи мені, хто найбільше потребує допомоги, і я піду на все, навіть віддам життя, але врятую нещасного. Дід подумав і відповів: – Є багато нещасних, але їм зможе допомогти і хтось інший. А от є в нашому краю маленьке вампірятко, якому, якщо ти не погодишся, ніхто не допоможе, бо воно для інших є жахом і ніхто йому не співчуває. Знайди його. Побажай йому смачного. Чоловік здивовано оглянув діда. – Дивні речі ти кажеш, невже мало вдів, сиріт, бідних, самотніх. Але вгадую в твоїх словах вищу мудрість. І мудрості твоїй прославленій довіряюся. Відшукав той чоловік маленьке вампірятко, яке сумно сиділо на гілці дерева. Всі бояться упирів, але тому чоловіку вже нема було чого боятися. Він підійшов і гукнув: – Смачного тобі, маленьке вампірятко! Як воно зраділо! Яке воно було щасливе! – Вельми дякую! – крикнуло вампірятко, підлетіло і висмоктало з чоловіка кров. Не з’їсти воно його не могло, бо більше навкруг не було чого їсти, а втрачати нагоду пообідати після того, як йому побажали смачного, вампіряткові було шкода. Коли мудрий дід дізнався про це, то трохи подумав і сказав: – Якусь дурню я зробив, однак. Всівся зручніше і спокійно промовив: – Така його доля.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.00998187065125 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Вампірятко (Доля)

Жанрова неузгодженість і ще дещо...