Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2623
Творів: 47911
Рецензій: 92725

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза продовження Мобілки

6. Гітара

© Анатолій, 10-12-2010
6. Гітара
(про те як треба вчитись кохати)

Андрій зайшов до себе, але Оксани не було. Це його трохи здивувало. Він пішов до неї. Постукав у двері, а з протилежного боку ні звуку, тиша. Спробував відчинити – не замкнені. Він зайшов в кімнату. Вікна закриті занавісками і в кімнаті темно.
- Є хто вдома?
З під ковдри з’явилась заспана голова Оксанки. В кімнаті було якось жарко, вікна були закриті, і трохи душно.
- Ой вибач Оксано, ти напевне спала, а я тебе розбудив.
- Так. Привіт Андрюша. Чогось голова трохи розболілась і я вирішила поспати. Мені вже набагато краще, я зараз приведу себе в порядок і зайду до тебе, – сказала Оксана спокійно підводячись і відкриваючи вікно.
- Давай я краще тебе тут зачекаю.
- Як хочеш, – сказала і вийшла умиватися, кинувши рушник на плече.
Він поглянув їй у слід. В пам’яті залишилась її худорлява постать з виступаючими на спині лопатками.
Йому не подобаються настільки худорляві дівчата. Напевно туму увесь час, поки вони були знайомі, він і відносився до неї так холодно. Сам цього не розуміючи він підсвідомо не любив її. Точніше його не приваблювало її тіло. Якщо виразитись по простому – вона була не в його смаку.
В кімнаті дещо посвіжіло від свіжого прохолодного подиху вітру з вікна. На вулиці тим часом сутеніло. Чи може хмари набігли.
На тумбочці валялись розкидані упаковочки з різними ліками. В кімнаті було дещо незвично, все якось було не так.
Раніше все було більш охайно, а тепер одяг лежав на стільці скуйовджений, одна блузка навіть лежала на підлозі.
Він підняв блузку, згорнув акуратно і положив на стілець.
Тим часом двері тихенько прочинились. Оксанка виглядала втомленою, але усміхалась, чим вправно маскувала свою втому.
- Що ти мав на увазі вчора?
- Я хочу навчитись грати одну пісню.
- Ну це можна. А яку саме?
І він розповів їй про мелодію, яка була замість гудків в Аніному телефончику.
Знову на деякий час вийшла за водою, повернулась і поставила гріти воду на чай.
Оксанка потягнулась за гітарою, яка стояла за ліжком. Андрію легко було б їй подати, він сидів ближче, але чомусь він навіть не поворухнувся.
Він дивився на її форми, чого раніше майже не робив, і подумки говорив собі про те, яке в неї худе і негарне тіло. Раніше він не звертав на це уваги, а цього разу він ніби порівнював її з іншою, не зрозуміло навіщо.
Оксанка помітила зацікавлений погляд. Він ніяково усміхнувся, трохи засоромившись своїх думок. А вона засіяла - подумала, що нарешті він на неї дивиться не тільки як друг чи товариш, а як чоловік на жінку. Хоча вона й дуже помилялась в його думках, але тоді вона була щаслива і він теж радів тільки з іншого приводу.
Оксанка почала згадувати мелодію і вже через хвилину струни зазвучали в пісню, яка лагідно проникала в душу й серце. Її тонкі і маленькі ручки впевнено і сильно бігали по струнах. Вона була зосереджена і щаслива як ніколи…
Коли вона співала у Андрія навіть промайнула думка про те, який у неї мелодійний і лагідний голос, яка вона добра і гарна дівчина і він вже знову побачив у ній свою подружку.
Вона показала як тримати гітару, поставила правильно пальці, навчила декілька простеньких переборів і акордів. У Андрія виходило дуже незграбно, він чіпляв іноді по декілька струн, а іноді затискував струну не там де слід і видавлював з неї шиплячий неприємний звук, але Оксанка терпляче возилась з ним і вже пізно ввечері у них щось хоч трішки почало виходити.
Оксанка раптом дуже закашляла, якимось внутрішнім тяжким кашлем. Він занепокоївся, але вона сказала, що це просто в неї пересохло в горлі і пішла готувати щось до чаю.
Він знову залишився сам в кімнаті.
На вулиці уже були сутінки, а він усе продовжував мучити гітару своїми незграбними руками…
*****
Ось так вони навчались кілька днів. Оксана давала поради і настанови, а він терпляче пробував, старався, навчався.
Іноді вони сиділи дуже близько, вона брала його руки і керувала ними як вчитель, що навчає першокласника писати. Направляла його рухи правильно. І так було приємно відчувати його силу, мужність його кріпких рук. І хоча він був надто зосереджений на грі, щоб помічати щось інше, вона все одно була щаслива хоча б тому, що він був поряд, був з нею, був для неї усі ці дні.
Одного разу, коли уже треба було спати, коли сусідки по кімнаті попросили його піти, вони пішли до нього в кімнату.
Його хлопців не було вдома і вони мали можливість навчатись майже всю ніч.
Пробували й інші мелодії.
Коли він втомився і вже нічого толкового не міг, то Оксанка, взявши гітару в свої вправні ручки, просто почала грати від душі. У неї напрочуд добре виходило. Андрій якось до цього раніше ставився дуже зневажливо, але спробувавши і зрозумівши, що це дуже нелегко, він вже набагато уважніше спостерігав за Оксанкою. Ось тут було дуже важко зіграти, у нього так боліли пальці в цей момент, а вона навіть посміхається і ніби грає на повітряних струнах. Ніби вони їй не вдавлюються в пальці. Вона йому пояснила, що пізніше з досвідом і в нього почне теж так легко виходити.
Вони ще довго сиділи обійнявшись поки не заснули. У вісні він часто прокидався від її кашлю. Непокоївся, бігав за водою і промочивши горло їй ставало краще.
Вони знову засинали обійнявшись. Так було зручніше на вузькому ліжку.
До п’ятниці вони мали розучити мелодію і вже в четвер увечері у нього щось нарешті почало виходити майже нормально. Ці дні він жодного разу не телефонував Ані і вона йому теж.
Це були дуже спокійні і щасливі дні для них обох.
*****
Х3MAX (21:10:12 12/03/2009)
Привіт Андрій у мене є для тебе робота на завтра, дуже вигідно заплачу, думаю ти погодишся.
556943972 (21:11:16 12/03/2009)
Привіт макс. Мені завтра ніколи.
Х3MAX (21:12:59 12/03/2009)
То відклади свої справи, чи тобі не потрібні гроші?
Х3MAX (21:20:19 12/03/2009)
Ти чому мовчиш?
Х3MAX (21:23:39 12/03/2009)
Де ти дівся, блін, і чого не береш трубку?
*****
«Я так і не зрозумів ти будеш працювати чи ні. Тобі мало того що я тобі написав?»
«Та ні Макс в мене є гроші і робота мені поки що не потрібна»
«Ну так і скажи, а то пишеш всіляку херню якісь мордочки, ти ж не дитина»
«Це ти до чого»?
«Та це я про твою Аську-хераську. Ти думаєш за такі гроші я і без тебе найду швидко когось, бажаючих вдосталь. Я два рази пропонувати не буду.»
«Та на здоров’я»
«Ти смієшся з мене?»
«Ну да»
«Ну ти придурок ще пожалієш…»
Гудки.
(далі буде)

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.70280718803406 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …