

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	803
Творів:	12159
Рецензій:	18699

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Казка

Батьківська доля (акція - збережемо казку)

© Микола Цибенко, 05-10-2008
Батьківська доля Казка Записана журналісткою Калиновою Д.В. від Гриньової М.М. - уроджениці с. Терешки, Київського району, Київської області Була у нас новина ось яка: жив у нас у селі дуже багатий селянин. Був у нього і ставок, і млинок, і вишневенький садок. А був у нього лише один синок. Цілий вік батько для сина жив, усе майно та гроші – все для сина він копив. Померла мати, син женився і зразу великим господарем зробився. А батько до праці сил не мав, усе біжить до печі, щоб погріти руки і плечі. Син мовчить, а невістка – аж сичить. Приходить край: – Виведи старого під сарай. Там соломи чи сіна постели і старого положи. І підходить син до батька: – Тату, у тебе болить голова, йдем зі мною до хліва. Там повітря свіже Вам і кожну часину їстки дам Вам. Сіна постелив і старого положив. Старий плакав і стогнав, усе літо пролежав. Аж настали холода. Посилає син дідового онука: – Полізь, сину нагорý, знайди недоносочку дідову стару. Як син згори злізав, батько його розпитав: – Чи ти все зробив, що я тобі говорив? А син каже: – Тато любий! Я так зробив: половину свитини залишив, а половиною діда вкрив. – А чого ж ти, сину, цілою не вкрив? – Тату, як я в руки свитину взяв, я собі розмишляв, що прийде смертний час і для Вас, треба буде вкрити й Вас. Як почув син ці слова, зблід, як стіна. Треба думать і гадать, щоб під хлівом не вмирать .Батька на руки вхопив і на печі положив, ще й кожухом ноги вкрив. В цю хвилину невістка забігає, як закричить на весь рот, на всю хату заколот: – Ти знов його привів, щоб він мені надоїв? А він в отвіт: – Як заважає він тобі, можеш іти геть собі. А щоб моя голова не йшла на старість до хліва, бо син малий, а розуміється як старий. Невістка все зрозуміла і до батечка підсіла: – Тату, Ви лежите? Встанете, може, що з’їсте. А може, в боки твердо Вам, а може, водички дати Вам? Ось так батьки од малого внука набралися науки, бо що посієш, те й пожнеш.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Схожа казка
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Тамара Шевченко, 09-10-2008

Це криниця мудрості
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Тибель Василь, 05-10-2008

Що посієш, те пожнеш!
На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Володимир Читай, 05-10-2008

Згенеровано за 0.010241985321 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Батьківська доля (акція - збережемо казку)

Схожа казка

Це криниця мудрості

Що посієш, те пожнеш!